Paganland The Gloom
Де морок панує, сонце не світить
В пітьмі заблукали Дажьбогові діти
Люди прокляли, щоб довго блукали
Світом жорстоким, світом лукавим
Чужою землею, з пустою душею
Щоб зірку у небі свою не шукали
Де морок панує, сонце не світить
І серед темряви знову і знову
Їх кличуть до себе на тиху розмову
Озера і ріки, кригою скуті
Там знов оживають легенди забуті!
І в шелесті трав, і в гомоні лісу
І в сяйві зірок, і в горах імлистих
Вони віднайдуть вкрадену віру
І вдарять із неба
Перунові стріли!
Стрибогові вітри знов заспівають
Купальської ночі вогні запалають
І Сонце святе чорну землю зігріє
Народить життя і морок розсіє!
